8 травня -
День пам’яті та примирення. Цей день - є днем жалоби за всіма загиблими під час
Другої світової війни та покликаний бути нагадуванням втрат та жахіть війни. 9
Травня – день смутку і печалі.
Пам'ять. Це не просто частина
історії. Пам'ять – це наша совість, біль, наша гордість. Пам'яті наших дідів,
батьків ,пам'яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з
ворогом і перемогли, пам'яті тих, хто поліг смертю хоробрих, пам'яті всіх, чиї
серця обпалила Друга світова війна присвячується.
Доки світанками сонце встає,
А на калині зозуля кує –
Пам’ять людська не забуде повік
Мук закатованих, попелу крик.
Там, де кривавий пройшов душогуб,
Свідком лишився опалений дуб.
Чорний, як лихо. І жахом пропах.
Навіть боїться гніздитися птах.
Віти – мов горе заламаних рук.
Ні! То не свідок. А Пам’ятник мук!
Нехай же мирно променіє путь,
Для тих, хто наших мук не забува!
Коли не спить далекий небосхил
І стелиться туманом сивина,
І голос чути із могил:
«Хай буде тричі проклята війна!»
Війна...
Війна...
Війна… Страшна війна
минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.
Минають роки,
відлітають у вічність… Більше півстоліття минуло з тієї тривожної ночі, коли
замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено
ціною життя мільйонів людей.
Мільйонам людей
назавжди врізався в пам’ять біль Другої Світової війни. Червоним лиховісним
полум'ям кривавого терору увірвався він до мирних осель України того
далекого 17 вересня 1939 року, розірвав небо хижою тінню фашистської навали,
димом пожеж, смертю і руїнами Наддніпрянської України 22 червня 1941 року.
Вікопомна неділя, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.
Війна нагадує
про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони –святиня нашої пам’яті.
І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово „війна”, вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.
Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
Пекуча й терпка, як сльоза.
Як подвиг полеглих,
Хвилина мовчання –
В ній наша любов і гроза.
І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово „війна”, вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.
Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
Пекуча й терпка, як сльоза.
Як подвиг полеглих,
Хвилина мовчання –
В ній наша любов і гроза.
Схилимо голови перед
пам’яттю рідної землі. Вшануймо пам’ять загиблих хвилиною мовчання .
КІРОВОГРАДЩИНА У РОКИ ДРУГОЇ
СВІТОВОЇ ВІЙНИ
КІРОВОГРАДЩИНА
У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
·
22 червня розпочалась Велика Вітчизняна
війна. Першого місяця пішли на фронт тисячі чоловіків. їх робочі місця зайняли
жінки і діти. Лише з 22 червня по 20 липня на підприємства і в установи області
прийшло працювати 2066 жінок. Кіровоградські заводи "Червона зірка",
"Профінтерн" і інші розпочали випуск озброєння, боєприпасів, ремонт
військової техніки. 24 червня під госпіталь було переобладнано приміщення
педінституту. 25 червня облвиконком зобов'язав місцеву владу організувати
охорону врожаю. У перший тиждень війни 546 жінок перейшли працювати
трактористами і комбайнерами. У другій половині липня війська Червоної Армії
вели оборонні бої на території Кіровоградщини. У ряді місць їм вдалося на
певний час зупинити ворога. Особливо кровопролитними були бої 6-ої і 12-ої
армій на заході області.
·
У Кіровограді, Олександрії, Павлиші,
Адабаші, Терновій Балці окупанти створили табори для військовополонених.
Розпочались масові розстріли комуністів і комсомольців, працівників
радянських органів.
·
Три дні тривали бої за Кіровоград. 8 січня
обласний центр визволили війська 2-го Українського фронту.
Україна зазнала надзвичайних втрат
внаслідок війни.
Україна
зазнала надзвичайних втрат внаслідок війни.
·
Під час
бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників і цивільних,
4-5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу. До 5 млн
жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Німеччини, частина з яких не
повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів)
становили 8-10 млн осіб.
·
Війна нагадує про себе тисячами обелісків
і братських могил. Вони- святиня нашої пам’яті . Сьогодні ми віддаємо
данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто
віддав життя, щоб ми жили щасливо.
Червоний мак
Червоний мак
·
Символ Дня пам’яті та
примирення – червоний мак та гасло – “1939-1945. Ніколи знову”.
·
І розквітають біля сердець жителів планети
мальовничі червоні маки символ пам’яті і скорботи. Краплинки живої солдатської
крові, що за легендою розквітають на місці самих запеклих кровавих боїв, де
полягли бійці, боронивши рідний край.
·
Образ маку нерідко символізує козака, що
героїчно загинув, боронячи Україну
·
Червоний мак як символ пам’яті жертв
війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці
завершення Другої світової війни у 2014 році.
День Перемоги
День
Перемоги
День 9 травня 1945
року знає весь світ. Ми йшли до тебе, Перемого, довгі роки. І коли прийшли —
були вражені. Тихо! Як тихо стало на землі! Лише співають солов’ї, та
проростає крізь руїни трава. Швидше додому! Прощавайте ті, хто не дожив до
Перемоги! Ми пам’ятаємо вас.
Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам’ять тих літ. Як свідок грізних років і переможних боїв вона живе у суворому монументі, пильно дивиться на нас у залах музеїв і зі сторінок книг; її, мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської –
Силу ту не здолати в віках –
Нас даремно лякають війною,
Міць народу – в народних руках!
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.
Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам’ять тих літ. Як свідок грізних років і переможних боїв вона живе у суворому монументі, пильно дивиться на нас у залах музеїв і зі сторінок книг; її, мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської –
Силу ту не здолати в віках –
Нас даремно лякають війною,
Міць народу – в народних руках!
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.
Пам 'ятаймо тих, хто загинув в роки
Другої світової війни, хто звеличив нашу землю, Героїв Небесної Сотні, воїнів
та інших загиблих на Сході України у боротьбі за правду, справедливість,
свободу, цілісність та єдність нашої держави.
Пам 'ятаймо
тих, хто загинув в роки Другої світової війни, хто звеличив нашу землю, Героїв
Небесної Сотні, воїнів та інших загиблих на Сході України у боротьбі за правду,
справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави.
Прийшла в нашу хату тривожна година.Хай кожен збагне собі в безлічі справ:
Все треба зробить, щоб жила Україна,
Щоб ворог підступний її не здолав.
В цей день хай єднає нас думка єдина,
Ми зло в нашім домі долали не раз.
Все треба зробить, щоб жила Україна.
Прийміть цей наш заклик, як Божий наказ!
Господи! Благослови Україну і всі родини наші
Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.
Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,
що хочуть поневолити нас.
Дай нам, Боже, жити вільним життям
Дай кращу долю нашому народу,
Дай нам єдність, мир і спокій.